Традиційно перший місяць весни на українському валютному ринку супроводжується зміцненням національної валюти. Цей патерн зумовлений чіткими сезонними факторами: стартом посівної кампанії, коли аграрії заводять валюту для закупівлі палива, добрив та запчастин за гривню, загальним зниженням потреби в імпорті енергоносіїв, а також активним податковим періодом. За таких умов попит на іноземну валюту зазвичай стабілізується або падає, тоді як пропозиція зростає. Однак березень 2026 року продемонстрував кардинальний відхід від багаторічних сезонних трендів, вимагаючи детального аналізу причин та наслідків поточної курсової динаміки.
Історичний контекст: статистика проти реальності 2026 року
Аналіз історичних даних з 2000 року свідчить, що гривня зміцнювалася у березні у 17 з 25 випадків. Відповідно, за 25 років зафіксовано лише 8 епізодів девальвації. Два з них припали на форс-мажорні обставини: березень 2014 року (анексія Криму, девальвація на 11,7%) та березень 2020 року (початок пандемії Covid-19, девальвація на 12,1%). В інші 6 разів середнє послаблення національної валюти становило лише 0,8%.
Поточний рік зламав цю парадигму. За перший тиждень березня офіційний курс долара зріс на 1,6% до 43,80 грн, а готівковий — на 2,1% до 44,30 грн. Офіційний курс євро залишився майже без змін на рівні 50,86 грн, тоді як на готівковому ринку він зріс на 0,2% до 51,50 грн. Ця тенденція розгортається на тлі суттєвої корекції євро до долара на світовому ринку, де пара EUR/USD впала з 1,181 до 1,161, досягаючи на піку падіння позначки 1,151. Поточна ситуація нагадує контрольовану девальвацію, проведену Національним банком України (НБУ) у перший тиждень січня цього року.
Міжбанківський ринок: керована девальвація попри зниження дефіциту
Фундаментальне питання полягає в тому, чи змінив глобальний макроекономічний фон баланс українського валютного ринку. Статистика міжбанку вказує на протилежне. Середньодобовий попит на валюту знизився на 0,5% до 362 млн доларів, а середньодобова пропозиція зросла на 9,1% до 282 млн доларів.
У результаті дефіцит валюти на міжбанку скоротився на 24% і склав 81 млн доларів. Обсяг валютних інтервенцій НБУ за перший тиждень березня також знизився на 5% до 769,9 млн доларів. Цифри свідчать, що регулятор мав достатньо ресурсу для запобігання послабленню гривні, але обрав іншу стратегію. Відмова від жорсткого утримання курсу за наявності сприятливої кон’юнктури на міжбанку вказує на цілеспрямовані дії НБУ. Причини такої монетарної поведінки базуються на кількох ключових факторах:
- Ризики затримки зовнішнього фінансування, зокрема блокування кредиту від ЄС;
- Недовиконання державного бюджету за перші два місяці року (через слабкі показники внутрішнього ПДВ);
- Необхідність підвищення ефективності конвертації валюти для забезпечення планових видатків бюджету та підтримки агросектору;
- Превентивна реакція НБУ на прогнозований майбутній валютний попит;
- Стратегічне підвищення курсової бази напередодні періодів сезонного зміцнення гривні.
Готівковий сегмент: зростання попиту на 38% та інкасаторський фактор
Динаміка готівкового ринку суттєво відрізнялася від міжбанку: тут зафіксовано зростання вартості як долара, так і євро, а також розширення спреду між купівлею та продажем. Попит населення на готівкову валюту зріс на 38% до середньодобового показника у 103,6 млн доларів, що є максимумом за останні 14 тижнів. Середньодобовий продаж валюти населенням зріс на 13% до 62 млн доларів. Дефіцит готівкового ринку за перший тиждень березня зріс удвічі: з 20 млн доларів до 41,5 млн доларів (максимум за 19 тижнів).
Такий стрибок попиту спровокований комплексом причин:
Спекулятивні очікування нестачі готівкової валюти після інциденту в Угорщині, де було викрадено інкасаторів Ощадбанку з 45 млн доларів та 35 млн євро готівкою. Ця сума еквівалентна майже 11% усієї готівкової валюти, завезеної в Україну в січні 2026 року.
Посилення інфляційних та девальваційних очікувань на тлі зростання цін на пальне.
Спрацювання психологічного фактора: подолання доларом позначки у 44 грн стимулювало додатковий попит з боку покупців.
Паралельно фіксується високий попит і на безготівкову валюту. За перші 4 дні березня середньодобовий попит досяг 35,9 млн доларів (максимум із січня 2024 року), тоді як пропозиція залишилася на рівні 17 млн доларів. Дефіцит за цими операціями склав майже 19 млн доларів на добу. Додатково спостерігається приплив капіталу у валютні ОВДП: за тиждень портфель населення зріс на 4,06 млрд грн (понад 93,5 млн доларів за тиждень, або 18 млн на добу).
Макроекономічне тло: вплив війни в Ірані та блокування макрофінансової допомоги
Курсоутворення в Україні наразі перебуває під безпрецедентним тиском зовнішніх чинників. Угорщина продовжує блокувати кредит Україні від ЄС на суму 90 млрд євро. Ця фінансова невизначеність посилюється геополітичною кризою, пов’язаною з війною в Ірані, яка генерує п’ять критичних викликів для української економіки:
- Зростання світових цін на пальне та газ, що особливо болісно в період старту агросезону та залежності від газової розподіленої генерації.
- Відтік уваги та капіталу від українського питання на міжнародній арені.
- Потенційне зменшення обсягів постачання озброєння з боку США та ЄС.
- Збільшення зовнішнього попиту на українські антидронові технології.
- Загальне посилення позицій російської федерації внаслідок ескалації на Близькому Сході.
Цей тиск відображається на макропоказниках. Золотовалютні резерви України за лютий знизилися на 2,9 млрд доларів до рівня 52,75 млрд доларів, при цьому надходження міжнародної допомоги склали лише 1 млрд доларів. Сальдо платіжного балансу за січень зведено з дефіцитом у 683 млн доларів, а дефіцит торговельного балансу товарами та послугами становив 4,4 млрд доларів.
Два сценарії розвитку подій на валютному ринку
Попри атиповий початок березня, ринок має потенціал для повернення до звичної сезонної динаміки, хоча і на нових цінових рівнях. НБУ, маючи рекордні резерви, зберігає за собою роль головного диригента валютного ринку і демонструє антиінфляційну позицію, що є запобіжником від неконтрольованого обвалу.
Міжбанк наразі не сигналізує про стрімке зростання дефіциту, а курс уже відкотився від локальних максимумів. Готівковий ринок ще певний час демонструватиме випереджальну динаміку через спекулятивні очікування, проте в перспективі кількох тижнів відбудеться стабілізація.
Базовий сценарій передбачає стабілізацію курсу долара на міжбанку в коридорі 43,3–43,9 грн, готівкового — 43,5–44,30 грн. Офіційний євро очікується на рівні 50,50–51,25 грн, готівковий — 51–51,75 грн.
Альтернативний сценарій, ознаки реалізації якого фіксуються станом на 9 березня на тлі продовження тиску на євровалюту, передбачає подальшу девальвацію. У цьому випадку міжбанк закріпиться в діапазоні 43,5–44,25 грн за долар, готівковий ринок перейде до коридору 43,90–44,60 грн. Офіційний євро відкотиться до зони 50,5 грн (де очікується підтримка від НБУ), а готівковий євро перебуватиме в межах 51–51,25 грн.
Ключовий висновок для інвесторів та бізнесу: регулятор свідомо моделює поточну курсову архітектуру, балансуючи між потребами бюджету, тиском зовнішніх шоків та утриманням інфляційних очікувань. Подальший рух ринку залежатиме виключно від того, яку межу девальвації НБУ визначить як економічно доцільну в поточних умовах.
Автор: Ярослав Голобородько
Будь першим хто прокоментує