Метт Шліхт запустив Moltbook. За задумом, це мав бути експериментальний майданчик, такий собі «Reddit для роботів», де агенти штучного інтелекту (ШІ) могли б спілкуватися між собою, поки люди спостерігають за ними в режимі «лише для читання». Але менш ніж за два тижні цей проєкт еволюціонував у явище планетарного масштабу.
Коли в одному заголовку зустрічаються імена Майкла О’Лірі та Ілона Маска, світ очікує або технологічної революції, або грандіозного скандалу. Січень 2026 року подарував нам останнє. Поки акції авіакомпанії штурмували нові річні максимуми, її епатажний керівник вступив у публічну словесну дуель із найбагатшою людиною планети.
Іран десятиліттями майстерно балансував між міжнародною ізоляцією та регіональною гегемонією, але це все зірвалася у прірву. Те, що ми спостерігаємо зараз, — не просто чергові економічні труднощі, а системний збій, де одночасно відмовили економічні гальма, політичне керування та соціальні запобіжники.
Як вийшло так, що Венесуела, яка у 1950‑х роках мала ВВП на душу населення вищий, ніж у Німеччині, а у 1970‑х вважалася найбагатшою державою Латинської Америки, дійшла до жебрацтва? Чому наявність 303 мільярдів барелів «чорного золота» не врятувала, а, навпаки, погубила націю? Це історія про втрачені можливості, інституційне самогубство та те, як «ресурсне прокляття» перетворює дар природи на вирок.
Якщо останні кілька років у технологічному світі пройшли під знаком гучних обіцянок та експериментів зі штучним інтелектом, то 2026 рік обіцяє стати точкою неповернення. Це…
Ми живемо в епоху, коли штучний інтелект став таким же буденним явищем, як ранкова кава чи затори в центрі міста. Але чи справді ми вміємо…
